Світ побачив 24 випуск “Богословських роздумів”
Опублікований перший у 2020 році номер Євро-Азіатського журналу богослов’я «Богословські роздуми». Основу випуску становлять статті, підготовлені за матеріалами міжнародної богословської конференції «”Нове і старе” (Мт. 13.52): традиція і оновлення в богослов’ї, церкві та освіті», що відбулася в Одеській богословській семінарії 10-11 жовтня 2019 р.
Мері Рейбер (Одеська богословська семінарія, Одеса, Україна) у статті «Вільям А. Фетлер і валлійське відродження» розглядає причини стрімкого зростання російського євангельського руху в 1905-1914 роках, і приходить до висновку, що важливим фактором цього духовного підйому було енергійне служіння Вільяма Фетлера (1883-1957). Рейбер наводить історичні докази про те, що на служіння і богословські погляди Фетлера справила значний вплив його участь у подіях Уельського відродження 1904-1905 рр.
Володимир Лукін (Християнський гуманітарно-економічний університет, Одеса, Україна) в статті «Ягве в ролі тимчасового святилища в Єз. 11: 16: розрив з традиційними уявленнями про сакральне місце-простір в кн. пр. Єзекіїля» досліджує богословські причини, що змінили уявлення про сакральне місце-простір та сформували контури нової ідеології, що ототожнює Ягве зі святилищем. Осмислення змін теології присутності Ягве приводить автора до висновку, що архітектурні кордони перебування Бога (храм і святилище) в період полону стають зайвими. Метафора в Єз. 11: 16 повідомляє про ініціативу Ягве, спрямовану на скорочення метафізичної прірви між Собою і полоненими, підштовхуючи їх до усвідомлення того факту, що тільки Він повинен стати центром духовного життя общинного універсуму.
Едуард Саблон Лейва (Євангельський богословський університет, Лювен, Бельгія) в статті «Роль передання в житті Церкви згідно з В. М. Лоським» розкриває зміст поняття «Передання» у творчості В.М. Лоського. Автор приходь до висновку, що у Лоського Передання грає фундаментальну роль в осягненні людиною істини і таємниці Божественної ікономії. Воно робить можливими правильну інтерпретацію і сприйняття Писання в тісному зв’язку з соборною свідомістю і пам’яттю Церкви. У статті робляться висновки щодо екуменічної актуальності поглядів Лоського на передання і його роль в Церкві для євангельського християнства.
Сергій Санніков (Одеська богословська семінарія, Одеса, Україна) в статті «Баптистська ідентичність між традицією і традиціоналізмом» розглядає поняття традиції в контексті самоідентифікації релігійної групи і в якості case-study використовує практику баптистських громад. Автор вивчає динаміку формування традиції, зокрема звертає увагу на еластичність традицій і їх іпостасну мінливість при відносно незмінній усійності. Санніков аналізує сутність баптистського традиціоналізму, яка виявляється в христоцентричності, біблеїзмі, індивідуальній свободі і незалежності від церковних і державних примусів; в учнівстві, общинності і місіє-орієнтованості. Підкреслюється, що традиція є глибоким системоутворюючим фактором групи. У той же час Санніков звертає увагу на негативний ефект в разі, якщо традиція переростає в традиціоналізм, який ув’язнює форму, а не зміст.
Віталій Станкевич (Одеська богословська семінарія, Одеса, Україна) у статті «Оновлення учнівства в сучасній євангельській спільноті як повернення до новозавітного ідеалу» розглядаєт можливість оновлення євангельської еклезіологічної спільноти через оновлення учнівства як новозавітного ідеалу. Учнівство, підкреслює автор, слід розглядати як цілісне явище, ідеалом якого є приклад виховання учнів залишений Ісусом Христом. Оновлення новозавітного учнівства в сучасних умовах передбачає інтеграцію сучасних практик учнівства в цілісне явище в дискурсі еклезії.
Федір Стрижачук (Одеська богословська семінарія, Одеса, Україна) в статті «Сингулярні, бінарні та тринітарні віросповідні формули у Новому Завіті» зазначає, що у християн немає визначеної позиції, чи містяться віросповідні формули у Новому Завіті. Дослідження текстів НЗ дозволяє знайти елементи «християнського кредо» в контексті хрещення, поклоніння і проповіді. Автор робить висновок, що у ранній церкві найбільш поширеними були сингулярні христологічні формули. Бінарні (Отець і Син), тринітарні формули (Отець, Син і Дух) зустрічалися рідше, проте вони вплинули на структуру і зміст християнських символів віри.
Тойво Піллі (Міжнародний баптистський богословський навчальний центр, Амстердам, Королівство Нідерландів)у статті «Пробудження на західному узбережжі Естонії в ретроспективі: Біблія як інструмент інтерпретації переміни» вивчає пробудження на західному узбережжі Естонії в 1870-ті та 1880-ті рр. та його основні риси – навернення, етичний спосіб життя та радісне, практичне учнівство. Пробудження було вкорінене у свіжому прочитанні Біблії, яке допомагало віруючим пояснити незалежне поклоніння, виправдати та збалансувати емоційні феномени, які були характерними для пробудження, та інтерпретувати переслідування, яких пробуджені нові громади зазнавали від традиційних церков та від царських чиновників.
Крім матеріалів конференції до складу випуску також увійшли наступні статті.
Едуард Борисов (Київська богословська семінарія) в статті «Приклади передачі первородства молодшому спадкоємцю як доказ єдності книги Буття» наводить докази єдності книги Буття як літературної одиниці. Щоб продемонструвати це, автор простежує модель передачі первородства молодшому спадкоємцю протягом всієї книги. Борисов приходить до висновку, що автор / редактор книги Буття ретельно вибудував сюжет всієї книги, а не просто включив різнорідний матеріал.
Добриднік Надія (Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Київ, Україна) у статті «Лексико-синтаксичні особливості наративу створення на прикладі Буття 1:1-3 у контексті стародавнього Близького Сходу» здійснила аналіз кількох лексико-синтаксичних особливостей наративу створення світу на прикладі перших віршів книги Буття з акцентом на літературних пам’ятках стародавнього Близького Сходу.
Катерина Бучко (Віденський університет, Відень, Австрія) у статті «школа, релігія, аутизм – мислити інклюзію зсередини» робить спробу представити парадигму інклюзії в теорії та в контексті школи, оказати її важливість в освіті, її цінність як комунікації і як динамічного процесу. Виходячи з ключового поняття інклюзії – різноманіття, необхідними передумовами її в освіті є зміна перспективи – припинити мислити дефіцитами або «успішністю». Перспектива інклюзії як комунікації показує наскільки важливо знати, розуміти і комунікувати про наші відмінності.
В розділі «Рецензіїї» розміщені рецензії:
Станіслава Степанченко на книгу: Валерий Аликин История и практика собраний в Ранней Церкви (Санкт-Петербург: Издательство СПбХУ, 2019);
Олександра Беляєва на книгу Ярослав Вязовский, Андрей Павлючик, Сергей Удальев. Тайна народа Божьего: интертекстуальный комментарий на книгу Откровение (Минск: Издательство Полиграфкомбинат им. Я. Коласа, 2019)
Валерія Алікіна на книгу: Сергей Санников. Знаки присутствия. Крещение в контексте баптистской сакраментологии (Киев: Дух і літера, 2019)
Вячеслава Халанського на книгу: Оскар Пфистер. Христианство и страх. Жизнь без бремени, вины и ужаса перед неизвестностью (Москва: Эксмо, 2019)
Інни Голубович и Анни Голубицкьої на книгу: Владимир Зелинский. Будьте как дети. Теофания детства (Москва: Никея, 2019.)
Ростислава Ткаченка на книгу: Харви Конн и Мануэль Ортиз. Миссия в городе (Черкассы: Коллоквиум, 2019)
Ельвіра Жейдс на книгу: Антон Тихомиров. Другими словами. Шедевры лютеранской духовной поэзии в историко-богословском контексте (Москва: Издательство ББИ, 2020)
Віталія Маряша на книгу: Рене Жирар. Ложь романтизма и правда романа (Москва: Новое литературное обозрение, 2019)
Володимира Лаврушко на книгу: Heinrich von Siebenthal. Ancient Greek Grammar for the Study of the New Testament (Peter Lang Ltd, International Academic Publishers, 2018).
Дениса Кондюка на книгу: David Bentley Hart. That All Shall Be Saved: Heaven, Hell and Universal Salvation (Yale University Press, 2019)
Журнал можна замовити за ел. поштою reflections@e-aaa.info. З попередніми випусками журналу можна ознайомитися на сайті http://reflections.e-aaa.info.
