Звернення ScholarLeaders International та United World Mission
Промовив Ісус: “Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!” (Ів. 8:31-32)
Через війну Російської Федерації з Україною світ став свідком жахливого зла у небачених масштабах. Ця війна підживлюється єретичним перекрученням християнської віри – ідеологією ‘‘русского мира’’. Усі жертви цих кричущих воєнних дій є дітьми Божими. Тисячі з них – наші партнери в служінні і особисті друзі. Тому ми виказуємо наш плач і гнів через зло, що причинили і продовжують причиняти громадянам України. Ми хочемо бути ‘‘людьми-мостами’’ в солідарності з українськими братами та сестрами у Христі. Ми відкидаємо дії Російської Федерації та їх підтримку деякими християнськими лідерами. Ми закликаємо вселенську Церкву Христову до пророчих слів та явних вчинків для служіння тим, хто страждає у цій війні.
Як пояснили видатні православні богослови, ідеологія ‘‘русского мира’’ сплітає націоналізм з перекрученою теологією християнства для того, щоб підвищити Російську православну церкву як охоронця християнства. За цією ідеологією Російська православна церква приєднується до президента Путіна (а) для керування ‘‘святым русским миром’’, (б) для протистояння уявним втручанням культури Заходу, (в) для захоплення та поглинання суверенних націй, які вони вважають частиною історичної Російської імперії. Ґрунтуючись на біблійних критеріях та на явному моральному краху, відображеному у злочинах проти людства, що зараз відбуваються в Україні, ми відкидаємо як єресь ідеологію ‘‘русского мира’’. Ми відкрито засуджуємо роль московського Патріарха Кирила у просуванні цього збочення та голоси тих членів російських християнських спільнот, що схвалюють та підтримують її.
Ми заперечуємо, що будь яка нація чи етнічна група (включаючи наші власні) може претендувати на богообраність. Ми повторюємо свідоцтво апостолів, що ‘‘життя наше на небесах’’ (Фил. 3:20) і що кожна національна ідентичність повинна підкорятись нашому громадянству в Божому Царстві (Євр. 13:14; 1 Петра 2:11). І хоча ми підтверджуємо легітимність захоплення своєю рідною культурою та країною, ми визнаємо, що оспівування власного народу не повинне перетворюватися на проголошення вищості якоїсь нації чи означати Божий дозвіл на підкорення інших націй.
Ми відкрито засуджуємо збройну агресію президента Путіна і верхівки Російської Федерації. Всупереч релігійному оправданню цієї війни патріархом Кирилом, ми засуджуємо використання насилля та агресії для поширення Церкви. Як Господь Ісус сказав до Пілата:
Моє Царство не від світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси. (Ів. 18:36)
Ми засуджуємо військові злочини, скоєні російськими солдатами, серед яких вбивство дітей та мирних жителів, зґвалтування та страта полонених. Жодна нібито християнська мета не може бути оправданням таким вчинкам.
Ми відкидаємо принизливе використання вислову ‘‘денацификация’’, який використовує Російська Федерація та деякі російські християни для виправдання російського вторгнення та актів геноциду. Хоч ми розуміємо, що люди сахаються від ідеї присутності нацизму в Україні, однак хочемо зазначити, що радикальні праві групи складають лише незначну частку в населенні України (як і в населенні США). А якщо точніше, то Російська Федерація використовує цей вислів не для того, щоб вказати на зв’язок з Націонал-соціалістичною робітничою партією Німеччини та її антисемітськими поглядами. Радше Росія недвозначно називає український спротив де факто нацизмом через відмову підкоритися Росії. Нагадування про нацизм – це справді оманлива риторична хитрість, що грубо перекручує історичні та сучасні реалії України і зловживає використанням загальноприйнятого значення. Такі дії повністю несумісні з християнською відданістю правдомовству.
Ми розуміємо, що російські християни повинні приймати важкі і виважені рішення у світлі війни, розпочатої владою. Ми молимось, щоб Бог дарував їм мудрість і благодать для правдивої і вірної відповіді. Ми схиляємо голову перед хоробрістю тих російських християн, котрі висловились проти війни попри великий особистий ризик. Ми закликаємо тих християн, котрі підтримують війну, розкаятись і припинити цю підтримку. Ми молимося за мир і можливе пізніше відновлення стосунків з українськими християнами, але це може трапитись лише через дію Духа Святого, розкаяння та говоріння правди про гріх (Еф. 4:3, 15, 25).
Ми захоплюємося хоробрістю і жертовністю українських християнських лідерів, церков, семінарій та парацерковних організацій, що надають харчування і притулок переселенцям та пасторську опіку пораненим. Ми зобов’язуємось допомагати цим лідерам протягом цієї війни та доєднатися з ними до процесу зцілення та відбудови по її закінченню.
Ми вдячні євангельським богословським лідерам з України за те, що вони стали прикладом для нас, піднявши свій голос проти цього зла. Ми закликаємо народ Божий в усьому світі наслідувати цей приклад і промовляти правду та не підтримувати агресію Росії. З цією метою ми високо оцінюємо Голоси з руїн: Звернення представників українських євангельських богословських закладів освіти як відважне пророче свідоцтво та зобов’язуємось продовжувати поширювати їхнє теологічне свідчення. Ми працюватимемо разом з ними над відновленням навчання богословських лідерів та сприятимемо відродженню християнських спільнот після війни.
Ми закликаємо християн у США та у всьому світі протистояти російській пропаганді, що незаконно виправдовує цю війну страхом перед лібералізмом, гей-прайдом чи секуляризмом. Учні Месії, який віддав Себе в жертву, не можуть через страх закривати очі на несправедливість: ‘‘Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть’’ (1 Ів. 4:18).
Враховуючи моральну ясність цього моменту, ми закликаємо християн у всьому світі, а особливо на Заході, правильно оцінити небезпеку єретичного християнського націоналізму. Ми застерігаємо проти створення союзів між церквами та будь-якою політичною партією чи програмою. Жодна нація не отримала дозвіл від Бога на політичну гегемонію та панування над іншими націями. Як християнські організації ми визнаємо, що певні прояви християнського націоналізму історично були підґрунтям місіонерської експансії. Саме тому ми беремо на себе зобов’язання не утривалювати такі підходи у нашому служінні.
Ми дякуємо тим багатьом людям, хто надав щедру допомогу українському народу. Ми просимо церкви усього світу продовжувати піклуватися про жертв цієї війни. Ми хочемо спонукати віруючих, особливо в США, відкрити свої кордони та серця для українських біженців і не допустити, щоб економічні міркування, на зразок росту цін на харчування та паливо, спотворили їхню моральну оцінку цієї війни. Ми пригадуємо, що Ісус благословляє тих, хто служить Йому, піклуючись про голодних, хворих, переселенців. Також Він попереджує про покарання для тих, хто нехтує знедоленими (Мт. 25:34-43). Тому ми хочемо присвятити себе молитві, вірі та турботливим вчинкам.
А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них? Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру? (Лк 18:7-8)
