Минуло дев’ять місяців з 24 лютого 2022 року, з того дня, коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Разом з тим вже девʼять років Росія веде війну проти України, почавши анексією Криму, частин Донецької і Луганської областей в 2014 році. Ми, представники українських євангельських богословських закладів освіти, стали очевидцями численних військових злочинів, серед яких акти насилля, немислима жорстокість, руйнування міст, пригноблення і вбивство мирних людей, зґвалтування і мародерства.
Цей акт агресії спричинив величезну гуманітарну кризу. Понад 11 мільйонів українців перетнули кордон і 7.7 мільйонів стали біженцями; більшість з них жінки і діти. Понад 8 мільйонів людей, залишивши свої будинки, стали внутрішньо переміщеними особами. Більше ніж 17 мільйонів людей, з них 3 мільйони – діти, знаходяться в складній гуманітарній ситуації: з обмеженим доступом до їжі, води, медичної допомоги і інших необхідних для життя засобів. Росія завдала катастрофічної шкоди цивільній інфраструктурі: зруйновані будинки культури, госпіталі, лінії енергопостачання і електростанції. 2714 закладів освіти зазнали ворожих обстрілів, 332 – зруйновано вщент. 270 релігійних споруд, зокрема і будівлі євангельських громад, пошкоджені внаслідок російських атак. Серед тяжких злочинів з боку Росії: викрадення та катування людей, торгівля дітьми, поранення та вбивства мирних людей, з них приблизно 1000 – це діти. Близько двадцяти відсотків території України окуповано; ці території намагаються анексувати. Такі звірства агресор продовжує чинити щодня.
Росія розпочала найбільшу війну і створила найбільшу міграційну кризу в Європі з часів Другої світової війни. Ця війна спричинила і посилює економічну нестабільність, а також продовжує тероризувати весь світ. Блокада чорноморських портів в Україні призупинила постачання зерна, створюючи продовольчу кризу і ставлячи мільйони людей у найбідніших країнах світу на межу голоду. Збій в роботі Запорізької атомної електростанції, що зараз контролюється російськими військами, може призвести до викиду радіації, що вразить значну частину Європи. Напад Росії, вмотивований суто прагматичними цілями, веде до глибокого розколу не лише між Росією та Україною, а й між Сходом і Заходом. Така умисна агресія проти суверенної країни посилює авторитарні режими, які кидають виклик архітектурі глобальної безпеки. Напад Росії на Україну – це незаконна, несправедлива та неспровокована війна, яка засуджується світовою спільнотою.
Як представники українського народу та української євангельської спільноти, ми закликаємо вас стати поруч із жертвами російської агресії, наслідуючи приклад Христа, ототожнюючись з ними і відмовляючись мовчки стояти осторонь, наче нічого не відбувається. Розділіть з нами скорботу тих, хто втратив своїх рідних в Ірпені, Бучі, Гостомелі, Маріуполі, Харкові, Ізюмі, Чернігові, Сумах, Краматорську та інших містах України. Не відвертайтеся від жертв насильства, а разом з ними вимагайте, щоб у земних судах відбулося правосуддя вже зараз, до вироку, винесеного Праведним Суддею. Моліться за мільйони внутрішньо переміщених осіб і біженців, за розʼєднані сім’ї, за сім’ї загиблих воїнів, за людей, які втратили свої домівки і тепер не можуть уявити, що буде далі. Станьте поруч із нами!
Ми глибоко засмучені тим, що багато лідерів російських євангельських церков, пасторів і членів церковних громад зберігають мовчання. В кращому випадку вони обережно говорять про молитовну підтримку та допомогу біженцям. Ми вдячні, коли вони піклуються про інших. Але вони не засуджують ідеологію «русского мира», не дають біблійно-моральну оцінку причинам війни та військовим злочинам російської армії. Оскільки ми є свідками звірств, що вчиняються в Україні, ми не можемо залишатися в спілкуванні з тими церковними «лідерами», закладами освіти чи союзами церков, які об’єднуються з винуватцями агресії, відкрито підтримуючи або пасивно підкоряючись їм. Свідомо чи ні, але вони визнали кесаря своїм «володарем» і зреклися ранньохристиянського визнання «Ісус є Господь». Милосердну єдність із розп’ятим Тілом Христовим в Україні вони проміняли на особисту безпеку та близькість до політичної еліти імперії. Тому ми просимо всесвітню євангельську спільноту засудити мовчання, відстороненість і відкриту підтримку війни з Україною, яку демонструють російські християни. Підтримайте наш заклик до лідерів покаятися у своїй явній чи прихованій підтримці людиноненависницької імперської політики Росії, ідеології «русского мира» та агресивної війни проти України.
Попри ситуацію, українські богословські заклади продовжують свою місію в умовах постійних ударів ворожої авіації по енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі. Ми просимо вас використати всі засоби для підтримки українських закладів освіти своїми молитвами, освітніми ресурсами та фінансами, щоб допомогти їм пережити ці темні часи. Ми закликаємо міжнародну євангельську спільноту до активної боротьби з актами геноциду Російської Федерації і до об’єктивної оцінки загарбницької війни та військових злочинів армії Російської Федерації, зважаючи не лише на рупори російської пропаганди та їх ретрансляторів у релігійному середовищі, а й на свідчення Тіла Христового в Україні, тих, хто відчуває на собі справжні цілі і засоби цієї війни. Висловлюємо глибоку і щиру вдячність тим церквам, місіям і гуманітарним організаціям, які роблять усе можливе, щоб полегшити страждання українців, тих, хто став біженцем у сусідніх країнах, і тих, хто все ще перебуває в Україні, несучи тягар війни. «І коли хто напоїть вас кухлем води в Імʼя Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!» (Марка 9:41).
Ми закликаємо до солідарності з мільйонами українських біженців і сотнями тисяч тих, хто перебуває у серйозній небезпеці під російською окупацією чи на передовій. Просимо разом із нами молитися до Царя Миру за відновлення територіальної цілісності України, встановлення справедливого і міцного миру та гарантії захисту нашої країни від нових актів агресії з боку Росії.
Бог помсти — Господь,
Бог помсти зʼявився, —
піднесися, о Судде землі,
бундючним заплату віддай!
Аж доки безбожні, о Господи,
аж доки безбожні втішатися будуть?
Псалом 93:1-3
Ініціативна група
Ольга Дятлик, Тарас Дятлик, Олександр Гейченко, Іван Русин, Роман Соловій, Валентин Синій, Ксенія Трофимчук
Звернення від імені українських богословських закладів освіти
Чернівецька біблійна семінарія
Закарпатський християнський інститут
Східноєвропейський інститут теології
Євангельський теологічний університет
Hodos Institute, Український центр лідерства
Кременчуцька євангельська семінарія
Київський біблійний інститут
Київська богословська семінарія
Львівська богословська семінарія
Одеська богословська семінарія
Рівненська біблійна семінарія і академія
Рівненський регіональний біблійний коледж
Семінарія практичного богословʼя
Таврійський християнський інститут
Тернопільська біблійна семінарія
Українська баптиська теологічна семінарія
Українська євангельська семінарія
Українська євангельська теологічна семінарія
Українська теологічна семінарія
Університет теології Зое
Університет Бачення (Україна)
Запорізька біблійна семінарія
Полтавська богословська семінарія
Біблійний інститут Слово Життя
Список доповнюється…