Нове число Східноєвропейського журналу богослов’я 21.2 (2023)
Шановні автори і читачі, радо повідомляємо, що вийшло нове число Богословських роздумів: Східноєвропейського журналу богослов’я 21.2 (2023). Тема числа: “Формування і практика богословʼя в ситуації травми”.
Історичні трагедії XX століття: дві Світові війни і Голокост — спричинили такі глибокі рани, що досі осмислюються європейськими країнами. Українське суспільство окрім цих трагедій пережило в XX столітті радянську окупацію, Голодомор, сталінські репресії, масові розстріли у Бабиному Яру, одну з найбільших екологічних катастроф через аварію на Чорнобильській АЕС. З розпадом Радянського союзу і отриманням незалежності український народ лише почав розбирати своє трагічне минуле. Однак XXI століття принесло нове велике горе: напад Росії на Україну в 2014 році, окупацію і довготривалу війну, яка перейшла в агресивнішу і масштабнішу фазу у 2022 році: десятки тисяч загиблих, поранених і зниклих безвісти, тисячі людей, які пройшли через полон і зазнали страшних тортур, катування і гвалтування жінок, депортації дітей, знищені міста й міграційна криза. Попри тілесні страждання через ракетні й артилерійські обстріли, багато людей переживають постійний страх втрати рідних, дому, стабільності життя. Травма стала не лише фактом минулого, але й ситуацією існування для українського громадянина в межах і за межами України сьогодні. Такий контекст змушує інакше поглянути і на релігійний досвід, і на роль теології і спільнот віри для суспільства в часи війни.
Травма не є новітнім поняттям, але набуває теоретичного означення саме в XX столітті. Теоретизація травми допомагає віднайти нові методологічні можливості для теології, що дозволяє останній запропонувати свої шляхи осмислення і подолання травматичного досвіду. Власне цьому міждисциплінарному напрямку й присвячене наше число журналу. У ньому ми публікуємо частину доповідей Літньої школи теології 2023 “Рани нашого світу: формування і практика теології в ситуації травми”, яка була організована Східноєвропейським інститутом теології. Зокрема англійською та українською мовами опубліковані доповіді Хелен Пейнтер, Кіта Вайта і Естер Зіммерман. Теологиня Хелен Пейнтер, звертаючись до біблійних текстів, описує основні кривди, принесені війнами, а також демонструє як замовчування досвіду жертви може придушити заклик до справедливості й унеможливити процес зцілення. Кіт Вайт, засновник і голова Руху дитячого богословʼя, ділиться власним дослідженням і досвідом того, як травматичні події війни негативно впливають на розвиток дитини. Автор демонструє пʼять важливих складових відновлення безпечного простору, де діти можуть знайти прийняття і відновлення. Естер Зіммерман у своїй статті пояснює, як травма впливає на формування дитини та її духовний розвиток. Вона також пропонує практичні способи того, як батьки та лідери церковного служіння можуть приєднатися до своїх дітей у духовній подорожі під час травми.
Крім опублікованих матеріалів доповідей, у цьому числі розміщена стаття Євгена Устіновича (англійською мовою), в якій автор розглядає досвід християн першого століття, які були травмовані через гоніння, депортацію та інші випробування, що згадуються у Посланні до римлян. Він досліджує як цей досвід, а також настанови Павла в ситуації травми, можуть бути корисними в контексті сучасної війни України за незалежність. Ростіслав Ткаченко у своїй статті (українською) аналізує текст Боеція Розрада філософії з перспективи пост-травматичного богословʼя. Автор застосовує сучасну герменевтику травми до філософсько-богословського тексту і висновує те, як, на думку Боеція, осмислення травматичного досвіду може розширити наш позитивний досвід буття і наблизити до Бога. Стаття Олександра Негрова у співавторстві з Олександром Маловим і Діною Поліщук-Прокопчук (англійською) розповідає про досвід лідерства українських вимушених мігрантів-християн через агресивну війну Росії проти України. Їхнє дослідження ґрунтується на реальних даних із опитувань, які Український центр лідерства проводив у період з квітня по серпень 2022 року. Автори демонструють, що досвід українських біженців може запропонувати цінні уроки для сучасних моделей лідерства у важких ситуаціях.
Також у цьому числі журналу опубліковано есей Анатолія Денисенка (українською), в якому автор звертається до досвіду війни в Україні крізь призму книги В. Ґ. Зебальда про травми Другої світової війни Повітряна війна і література. Цей розділ продовжує чудовий есей (англійською) української письменниці Надійки Гербіш про важливість спільноти, що плекатиме Христову любов і підтримуватиме постраждалих у часи жахливої війни, яка лише “посилює особисту тривогу та поглиблює суспільну травму”.
Крім того, у цьому числі розміщено вісімнадцять рецензій і оглядів нових найбільш актуальних книг в богословському середовищі. Серед авторів рецензій Олександр Бродецький, Андрій Шиманович, Мирослава Мостепанюк, Андрій Дудченко, Данієл Кучурян, Магомед Рубаненко, Михайло Козаков, Роман Соловій, Микола Зимомря, Марія Якубовська, Федір Стрижачук, Оксана Матласевич, Денис Кондюк, Олег Демчук, Андрій Кулик, Юрій Криворучко, Вікторія Веретеннікова, Анатолій Денисенко, Ігор Димовський.
Тексти доповідей Літньої школи теології 2023 перекладено українською Марічкою Андрощук.
Редколегія журналу щиро дякує авторам та перекладачам за плідну наукову працю і сподівається, що ці дослідження будуть корисними нашим читачам, спонукатимуть до нових міждисциплінарних досліджень, а також допоможуть ефективніше служити іншим в складній ситуації, породженій війною.
Друкований примірник 21.2 (2023) буде в наявності з другої половини січня 2024. Але оскільки кількість друкованих примірників обмежена, можна вже робити передзамовлення.
Ціна одного примірника 250 грн. Ви можете замовити журнал за посиланням https://forms.gle/hUNpU1wreVH3YagM8
Попередні числа Богословських роздумів можна знайти на сайті журналу http://reflections.eeit-edu.info/
