Завершилася сесія Літньої школи теології 2023
Із 31 липня по 5 серпня 2023 року Східноєвропейський інститут теології проводив онлайн-сесію Літньої школи теології на тему “Рани нашого світу: формування і практика богословʼя в ситуації травми”.
Тема сесії зумовлена агресією Росії проти України та ранами, які війна нанесла і продовжує наносити суверенній країні: десятки тисяч загиблих, поранених і зниклих безвісти, знищені міста і міграційна криза. І хоча травматичний досвід сучасного світу не обмежується українсько-російською війною, все ж вона стає епіцентром усіх можливих травм, з якими стикається людина.
Метою школи було не стільки віднайти відповіді на складні питання щодо причин існування страждання, але навчитися з досвіду інших, а також порозмислити над багатогранними християнськими підходами, що допомагають проходити глибокі потрясіння і перетворювати рани на свідчення до життя. Такий досвід має створювати можливості для служіння іншим, а також простір співіснування, в якому цінувалася б гідність і свобода окремої людини. Саме тому організатори школи зібрали фахівців – психологів та психіатрів із різних християнських традицій, а також філософів і богословів, які у своїх дослідженнях зосереджують увагу на соціальних несправедливостях, насильницьких наративах і ідеологіях, несправедливих стражданнях та висвітлюють роль богословʼя для тих соціально-політичних змін, які дозволять уникнути травми, або зменшити її наслідки.
Розпочали літню сесію психологи Вʼячеслав Халанський (MH-care, Україна) і Марʼяна Миколайчук (Український католицький університет, Україна). У своїй лекції, крім статистичних даних щодо нинішньої ситуації спричиненої російсько-українською війною, вони звернули увагу на важливості відчуття колективності (модель колективного зцілення) для подолання наслідків війни в Україні: емоційного виснаження, втрати самоусвідомлення, соціального відчуження, регресії та румінації, втрати сенсів і цінностей життя.
Психолог Філіп Монро (Langberg, Monroe & Associates, США) підкреслив роль віри у подоланні травми, а також поділився практичними порадами щодо подолання важких та комплексних травм. Такі поради можуть бути корисними як для тих, хто переживає травму, так і тих, хто їх підтримує: церковних лідерів, душпасторів, капеланів та волонтерів. На прикладі пророка Іллі, Філіп Монро розібрав якої допомоги може потребувати людина, яка зіштовхнулася з травмою у своєму житті: “Спільнота християн має бути місцем, яке не змушує людей відчувати щось інакше, ніж те, що вони насправді відчувають“.
Богослов Скотт Харровер (Ridley College, Австралія) поділився власним травматичним досвідом дитинства в умовах воєнних диктатур в Аргентині. Він запропонував тринітарну відповідь на жахіття і травми, а саме, як образ Трійці може сприяти відновленню відчуття безпеки, власної гідності, надії на нормальне майбутнє після травми та зв’язків із суспільством.
Кіт Вайт, засновник і голова Руху дитячого богословʼя (Spurgeon’s College, Англія), поділився власним дослідженням і досвідом того, як травматичні події війни негативно впливають на розвиток дитини. Кіт Вайт представив пʼять важливих складових відновлення безпечного простору, де діти можуть знайти прийняття і зцілення.
Схему подолання травми окреслила під час лекції психологиня Даєн Лангберг (Langberg, Monroe & Associates, США), а саме: зрозуміти, що означає жити з травмою і яка реакція на травму допоможе, а не завдасть ще більшої шкоди.
Дослідження теологині Хелен Пейнтер (Bristol Baptist College, Англія) продемонструвало те, як замовчування біблійних текстів про насильство може придушувати голоси жертв і заклик до справедливості. Хелен пропонує відверту герменевтику біблійного насильсильтва, що, на її думку, може вберегти від зловживання Біблією.
Естер Зіммерман (Lancaster Bible College, США) пояснила, як травма впливає на формування дитини і її духовний розвиток. Вона також запропонувала практичні способи того, як батьки та лідери служіння можуть приєднатися до своїх дітей у духовній подорожі під час травми: “Завдання християн, які працюють з дітьми, що зазнали насильства, занедбаними, бідними, постраждалими від війни або осиротілими, полягає в тому, щоб знайти способи донести до них, що Бог любить їх, незважаючи на очевидні докази протилежного”.
Філософиня Юліяна Младеновська-Тешіа (Evangelical Theological Seminary, Хорватія) обговорила способи функціонування домінуючого наративу пам’яті про війну у формуванні хорватської національної ідентичності на прикладі міста Вуковар. Дотримуючись наративного підходу (Рене Жирара, Мішеля Фуко), вона представила дві історії з її власного досвіду, повʼязані з відвідуванням міста Вуковар, та проаналізувала їхню трансформаційну силу.
Теологиня Шивон Ґарріґан (Trinity College Dublin, Ірландія) поділилася своїми дослідження щодо травми переміщення, а також запропонувала богословську відповідь на питання біженства в сучасному світі, власне, яку роль може відіграти теологія для соціально-політичних змін. Таке християнське переосмислення поняття дому кидає виклик його політичному присвоєнню через сучасні прояви консюмеризму і крайні форми націоналізму.
Психіатр Семюел Тілман (Duke University School of Medicine, США) у своїй лекції пропонує християнський підхід формування психологічної стійкості як альтернативу східним методам. Він досліджує як молитви за книгою Псалмів можуть допомогти повернутися до нормального психологічного стану постраждалим від стресу, викликаного важкими негативними подіями (посттравматичним стресовий розлад), постраждалим від втоми співчуття чи від вигорання.
Капеланка і теологиня Сторм Свейн (United Lutheran Seminary, США) спонукала до роздумів яку теологію ми прагнемо розвивати в контексті травми і як ми можемо вчитися з прикладів інших катастроф, щоб помʼякшити наслідки поточної або майбутньої травми. Її відповідю на досвід трагедії 9/11 стала тринітарна теологія, в якій Бог-Трійця відкриває себе через відносини зі світом, як той, що підтримує, страждає і змінює. Слідування такій тринітарній моделі взаємовідносин може допомогти людині пройти травматичний досвід, а також стати підтримкою для інших.
Останній день школи був присвячений діалогу літератури і теології. Письменниця Сара Кларксон (University of Oxford, Англія) досліджує богословську роль для проживання травматичного досвіду, а також формуючу силу краси, яку ми можемо знайти в Божій славі і доброті. Така бальтазарівська тео-поетика поєднується з особистою історією письменниці про боротьбу з психічною хворобою. ЇЇ теологія не є апологетичною, що керується аргументами існування Бога, а радше поетичною, що керується вірою як щоденним досвідом зустрічей з прекрасним, що залишає місце надії серед темряви страждань. Богослов Пол Фіддес (University of Oxford, Англія) у своїй лекції пропонує свій богословський погляд на проблему страждання, а також досліджує як зв’язок між богослов’ям і літературою стає способом переживання травми, руйнувань і смерті, які приносить війна. Саме тому він звертається до поезії часів Першої світової війни.
Таким чином, школа стала шестиденним простором як інтелектуального, так і практичного зростання для учасників з понад десяти країн світу: України, США, Канади, Німмечини, Польщі, Румунії, Латвії, Бельгії, Нідерландів, Австрії, Ірландії, Англії, Казахстану, Індонезії, Нігерії та ін.
Інститут дякує за реалізацію цієї Літньої школи теології спікерам, які проявили неймовірну готовність і турботу під час підготовки лекцій і дискусій, учасникам, які уважно та активно стежили за багатьма лекціями, а також великобританській місії Dnipro Hope Mission за фінансову підтримку. Інститут також дякує Langham Publishing та ScholarLeaders International за організаційну підтримку.
Команда Інституту сподівається, що ця школа стане натхненням для майбутніх проєктів та розвитку євангельської академічної культури в Україні.
Спікери школи: Пол Фіддес, Даєн Лангберг, Філіп Монро, Хелен Пейнтер, Кіт Вайт, Шивон Ґарріґан, Семюел Тілман, Сара Кларксон, Скотт Харровер, Естер Зіммерман, Юліяна Младеновська-Тешія, Марʼяна Миколайчук, Вʼячеслав Халанський, Сторм Свейн.
Модератори: Роман Соловій, Анатолій Денисенко, Джошуа Серль, Олександр Гейченко, Ксенія Трофимчук.
Перекладачі: Світлана Брегман, Марічка Андрощук, Олександр Гейченко.
Адміністративна підтримка: Назар Шарак.
Дизайнерське оформлення: Ірина Вєрбіцка.
Фінансове забезпечення: Тарас Дятлик, Катерина Шутько.
Координатор проєкту: Ксенія Трофимчук.
